Станіславо-Аджигольські маяки

Станіславська коса – це Гіпполаєвий мис, з якого видно маяки. Місцеві рибалки називають їх «малим» і «великим».

Станіславо-Аджигольські маяки можна побачити у ясну днину з берегів Станіславу.

Дізнаюся…, що вони створені російським інженером, академіком Володимиром Шуховим, відомим також баштою імені Комінтерна (більш знаною, як Шаболовська у Москві). Побудований у вигляді сітчастої оболонки.

Маяків два: Передній і Задній.

Назва їх походить від мису Аджигол, що знаходиться у Дніпро-Бузькому лимані.

До речі, один із маяків офіційно називається Станіславо-Аджигольський (Задній), про що є відповідна табличка.

Трохи географії…

Передній знаходиться біля острова Януш 46°30.7 півн.широти 32°9.5 східн.довготи і Задній на траверзі села Рибальче 46°29.533 півн.широти  32°13.933 східн.довготи

А тепер математика…

Відстань між маяками – 3,5 милі (що дорівнює 6,48 кілометрів)

Станіславо-Аджигольські маяки являють собою баштову будівлю, що має форму однопорожнинного гіперболоїда обертання. 

Висота переднього маяка – 26,8 метра, заднього – 71,6.

Станіславо-Аджигольський Задній маяк є найвищим  в Україні і 16 в світі!

Збудовано Задній маяк у 1911 році.

У 2011 році йому виповнилося 100 років.

У Заднього маяка нижній діаметр башти – 16 метрів, верхній діаметр (де знаходиться оглядова площадка) – 6 метрів. Маяк стоїть на кам'яному виступі, площа якого приблизно 400 кв. метрів.

Видимість вогнів може досягати 15-17 морських миль (27,8-31,5 метрів).

В центрі споруди є висока труба діаметром 2 метри, в якій розміщені гвинтоподібні сходи (цікаво скільки?) та підйомний пристрій для підняття вантажів на оглядові площадки, які мають назви верхня та нижня. На цих площадках розміщене прожекторне відділення з двома прожекторами, які подають вогонь білого кольору, коли заходить сонце, і горять до самого світанку.

Знову географія…

Дуже часто, особливо в осінній період, бувають тумани, які не дають можливості побачити світло маяка. В таких випадках на маяку подають звукові сигнали за допомогою сирен, дзвонів, які попереджають судно про можливу навігаційну небезпеку.

Конструкції маяка, попри його поважний вік, виглядають досить міцними. Єдина конструктивна переробка, яку він зазнав – це навішані сонячні батареї (А це інновація!!!)

Із вищезазначених чисел зрозуміло, що із різних інформаційних джерел відомі різні дані про маяки: тип конструкцій, відстань між ними, їх висота, а ось відстань від них до Cтаніславської коси невідома.

Зрозуміло, можна було скористатися комп’ютерною спутниковою картою для знаходження цього числа, але хотілося попрактикувати на свіжому повітрі.

Після спостережень було створено модель задачі, визначено контрольні точки: Станіславський мис  та точки на березі східної частини села, заготовлено табличку, до якої заноситимуться необхідні замірювання.

Після всього, взявши астролябію та землемірний циркуль, я провів вимірювання. І хоч на лимані стояв лід, відстань по прямій я проходив не до маяків, а між визначеними контрольними точками, яких було три (за 650 метрів на схід від Станіславської коси, за 1,5 км та 2,35 км).

Коли всі заміри були виконані, проведено обчислення та отримано результати.

Відстань від Станіславського мису до Станіславо-Аджигольських маяків:

–     Переднього – 5,6 км

–     Заднього – 10,1 км