2011 рік. Подорож до Західної України разом із друзями та їх батьками.
Мандри починаються з Херсону.
Львів, столиця Західної України,— великий промисловий і комерційний центр України. Його вузькі старі вулиці й історичний центр роблять його одним із кращих міст у країні.
Львів відкритий для нас.
Головна вулиця Львова — проспект Свободи. Він тягнеться від площі Міцкевича до театру опери і балету імені Івана Франка.
Посередині площі стоїть пам’ятник українському національному поету Тарасові Шевченку, біля підніжжя якого завжди лежать квіти.
У нас був гарний настрій, багато думок під час прогулянки вулицями міста, які зачаровують своєю красою і неповторністю. Багато з них збереглися протягом століть. Відомо, що тоді будівлі споруджувались за замовленням багатої знаті і заможних купців, оскільки ділянки були дуже дорогими. Платився податок від кількості вікон на головному фасаді будівлі. Це наклало свій відбиток на архітектурний вигляд будівель: більшість будинків побудовані на вузьких, витягнутих вглибину ділянках, складаються із головної будівлі, внутрішнього двору і флігеля. Фасади будинків здебільшого тривіконні. До XVI ст. перші поверхи будинків мали криті галереї. Підвали виходили за лінію фасаду під теперішній тротуар і мали вхід з вулиці. Нумерації будинків не було. Кожна кам'яничка мала назву від прізвища власника або за елементами декоративного оформлення фасаду: «Під левом», «Під оленем», «Кам'яниця Лукашевичів». Кожен будинок вартий уваги, кожен має свою історію. Щоб її узнати-треба просто завітати до гостинного українського міста Львова!
Мандри починаються з Херсону.
Львів, столиця Західної України,— великий промисловий і комерційний центр України. Його вузькі старі вулиці й історичний центр роблять його одним із кращих міст у країні.
Львів відкритий для нас.
Головна вулиця Львова — проспект Свободи. Він тягнеться від площі Міцкевича до театру опери і балету імені Івана Франка.
Посередині площі стоїть пам’ятник українському національному поету Тарасові Шевченку, біля підніжжя якого завжди лежать квіти.
У нас був гарний настрій, багато думок під час прогулянки вулицями міста, які зачаровують своєю красою і неповторністю. Багато з них збереглися протягом століть. Відомо, що тоді будівлі споруджувались за замовленням багатої знаті і заможних купців, оскільки ділянки були дуже дорогими. Платився податок від кількості вікон на головному фасаді будівлі. Це наклало свій відбиток на архітектурний вигляд будівель: більшість будинків побудовані на вузьких, витягнутих вглибину ділянках, складаються із головної будівлі, внутрішнього двору і флігеля. Фасади будинків здебільшого тривіконні. До XVI ст. перші поверхи будинків мали криті галереї. Підвали виходили за лінію фасаду під теперішній тротуар і мали вхід з вулиці. Нумерації будинків не було. Кожна кам'яничка мала назву від прізвища власника або за елементами декоративного оформлення фасаду: «Під левом», «Під оленем», «Кам'яниця Лукашевичів». Кожен будинок вартий уваги, кожен має свою історію. Щоб її узнати-треба просто завітати до гостинного українського міста Львова!
Немає коментарів:
Дописати коментар
Примітка: лише член цього блогу може опублікувати коментар.